в означеннях
Тлумачення, значення слова «Міст»:

МІСТ, моста і мосту, чол.

1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); — Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (Нечуй-Левицький, III, 1956, 293); Коли червона кіннота підійшла до Дніпра, міст перед нею був готовий (Олесь Гончар, II, 1959, 233);
//  у знач. присл. мостом. У вигляді моста. Якось у косовицю з самого ріжка левади він побачив, як веселка мостом лягла на тополі (Михайло Стельмах, I, 1962, 104);  * Образно. Міст від серця людини до серця людини — щось значніше, ніж споруда з бетону і сталі, яка єднає два береги (Натан Рибак, Час, 1960, 177).
Спалити мости див. спалити.

2. перен. Те, що є проміжним між чим-небудь, що з'єднує щось. Харків, славна батьківщина перших радянських тракторів, проклав широкий міст у майбутнє своїм гігантським атомним центром (Комуніст України, 7, 1965, 68).

3. спорт. Положення тіла з вигнутою догори грудною кліткою і з упором на долоні й п'яти.

4. спец. Частина шасі автомашини, трактора. Водієві часто доводилось включати в допомогу задньому мосту й передній (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 272); Все частіше шоферові доводилось вмикати обидва мости, і газик, підіймаючи білу куряву, пробивався через кучугури та замети (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 67).

5. діал. Поміст, підлога. Молодицям по світлицях Мости шарувати, Малим дітям пір'я драти І тютюн в'язати (Народна лірика, 1956, 88).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 749.

Коментарі (0)