в означеннях
Тлумачення, значення слова «Мотика»:

МОТИ́КА, и, жін.

1. Найдавніше ручне знаряддя для обробки ґрунту під посів у вигляді палиці, звичайно з кам'яним або металевим клинком. Землю під посів [у період раннього трипілля] спушували дерев'яними мотиками, що мали кам'яні або рогові наконечники (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 56); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка, III, 1952, 124);  * У порівняннях. Пірвався, як з мотикою на сонце (Номис, 1864, № 3134).

2. с. г. Те саме, що сапа; копаниця (у 1 знач.). Обійде Калина всі ланки, перевірить, а потім знову до своєї ділянки повертається і береться за мотику (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 146).
Ротаційна мотика — сільськогосподарська машина для розпушування ґрунту. Якщо до з'явлення сходів випаде дощ, посіви негайно боронують або обробляють ротаційними мотиками впоперек рядків (Хлібороб України, 3, 1964, 5).

3. Те саме, що кирка. Людей повно, а все ріпники.. Той з рискалем блудить, той з мотикою (Іван Франко, I, 1955, 121); Мотика і лом були головними знаряддями праці шахтаря (Наука і життя, 12, 1967, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 810.

Коментарі (0)