в означеннях
Тлумачення, значення слова «Небіж»:

НЕ́БІЖ, небожа, чол.

1. Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Леся Українка, III, 1952, 193); Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно (Андрій Головко, II, 1957, 272).

2. пестл. Звертання до чоловіка, молодшого віком. Хто не вміє заробить, То той не вмітиме й пожить. А ти як думаєш, небоже? (Тарас Шевченко, II, 1963, 331); Ой казав же мені батько: — Женися, небоже (Коломийки, 1969, 250).

3. заст. Бідолаха. — Проспівав ти літо боже, — Вдача вже твоя така, — А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 248.

Коментарі (0)