в означеннях
Тлумачення, значення слова «Нечистий»:

НЕЧИ́СТИЙ, а, е.

1. Брудний, непомитий, непочищений і т. ін. Йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 17);
//  У якому є сміття, бруд, покидьки; неприбраний. Розчинилася давно, давно вже закрита брама тюрми і показала світові свій чорний нечистий двір (Панас Мирний, I, 1954, 45); Щоб відійти від гріха, швидко обертається [Роман] і вилітає з нечистої, тісної од всякого добра кімнати (Михайло Стельмах, I, 1962, 122).

2. Неоднорідний, з домішкою чого-небудь. Сіра, нечиста вода пливла ліниво, заспано під уранішнім туманом... (Борис Грінченко, II, 1963, 275); Грузовик повернув із широкої вулиці в цей заулок і одразу застряв. Там було болото. Нечистий бензин давав стільки диму, що утворився швидко синій газ (Юрій Яновський, I, 1958, 197).

3. Неправильний, неточний (про звуки мови, вимову і т. ін.). Перечитав я Ваші байки, .. мова де-де нечиста (Панас Мирний, V, 1955, 384); — Боюся, що моя нечиста вимова вразить вашу любов до рідного слова (Юрій Смолич, I, 1958, 57).

4. перен. Який виражає порушення загальноприйнятих норм поведінки; гріховний, аморальний. [Кай Летіцій:] Та якось аж немило говорити. Сабіну та засуджено за зв'язок нечистий з рідним братом (Леся Українка, II, 1951, 368).

5. перен. В основі якого лежать нечесні дії, обман, шахрайство. В усіх капіталістичних країнах існують відсталі елементи робітничого класу, які переконані, що парламент є справжнім представником народу, і не бачать, що там застосовуються нечисті засоби (Ленін, 31, 1951, 219); Він сидів, у три погибелі зігнувшись, на брудній підлозі коло шахматної дошки.., завжди готовий дряпатися нігтями за нечисту гру (Степан Васильченко, II, 1959, 148).

6. За релігійними забобонами — зв'язаний зі злим духом. Не можна мені довше на Ришканівці жити, думаю я: тут місце нечисте, а моя кума відьма (Нечуй-Левицький, III, 1956, 260); Це їй нагадало клапті з тих казок, де страховища стережуть нечисті багатства (Михайло Стельмах, ї, 1962, 295).

7. у знач. ім. нечистий, того, чол.; нечиста, тої, жін. За релігійними забобонами — надприродна істота, що втілює в собі зло; біс, чорт, сатана. Йому здалось, що нечистий перекинувся звірюкою й плигнув у садок (Нечуй-Левицький, I, 1956, 353); Пішли вони [коноводи] в Диблі і зовсім уже налагодилися вивести пару добрих коней. Коли тут нечиста нагнала гурт п'яних.., і вся справа ляснула (Борис Грінченко, II, 1963, 275).
К нечистій матері, лайл. — уживається для вираження незадоволення, досади і т. ін. з приводу чиєїсь поведінки, вчинків і т. ін. — Та ну тебе к нечистій матері!.. — скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка... (Панас Мирний, I, 1949, 285); Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього люльку із зубів і змила з голови бриля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 277); Куди (звідки) нечистий (чорт, чорти і т. ін.) несе (несуть) див. нести; Нечиста рука; Нечисті руки — безчесний, непорядний вчинок. Лихий ворог позавидував йому, одняв землю, закрив своєю нечистою рукою її милий образ... (Панас Мирний, I, 1949, 251); Нечистий носить див. носити; Нечиста сила: а) те саме, що Злий (нечистий, лихий і т. ін.) дух (див. дух). Зять називав тестя божевільним та казав, що він запродав душу нечистій силі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 10);  * У порівняннях. В темні, безмісячні ночі, мов нечиста сила, .. прослизали заскорузлі, просалені до самої душі баришники в голодне місто (Михайло Стельмах, II, 1962, 35); б) уживається як лайливий вираз. Ось Василина й непорядок угледіла, кинулась до сіней і там загримів її обурений голос: — Куди це і для чого це, нечиста сило, решето цупиш? (Михайло Стельмах, I, 1962, 516); Нечиста совість у кого; Нечистий на совість хто — хто-небудь вчинив злочин або зробив непорядний, непристойний вчинок. — Не можу отак на світі жити.. Совість нечиста в мене, і я далі не можу... не можу мовчати (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 96); Було в газетах чимало й фейлетонів, в яких картали нечистих на совість людей (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 127); Нечистий би його взяв — уживається як лайливий вираз; Нечистий дух див. дух; Нечистий (лихий) поплутав див. поплутати; Нечистий на руку — здатний красти, шахрувати. Жив в одному селі дяк Данило і дуже нечистий на руку. Щоразу в церковній касі за його дякування бракувало то два злотих, то п'ять (Україна сміється, I, 1960, 141); Так, ніби непоганий хлопчина, і завзятий, і в боях не останній, а от на руку нечистий (Яків Баш, На землі.., 1957, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 404.

Коментарі (0)