в означеннях
Тлумачення, значення слова «Невіста»:

НЕВІ́СТА, и, жін.

1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується: наречена. І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 127);
//  Дівчина, яка досягла шлюбного віку або дівчина стос. до того, з ким має одружуватися. Як виріс царевич, і прийшла пора його женить, от цар і послав ганців по всьому царству пошукать царевичеві невісти (Олекса Стороженко, I, 1957, 62); Князь Володимир привіз собі з Корсуня нову жону, ромейську царівну Анну, перезрілу грекиню, яка пересиділася в невістах (Павло Загребельний, Диво, 1968, 212).
 Христова невіста, заст. — про черницю, монахиню. [Матушка-гуменя:] Я побачу, чи годна ти черницею бити, у Христові невісти постригтися (Панас Мирний, V, 1955, 72).

2. діал. Жінка. Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 266.

Коментарі (0)