в означеннях
Тлумачення, значення слова «Незграба»:

НЕЗГРА́БА, и, чол. і жін., розм.

1. Незграбна людина. На чільному місці.. зручно вмостився здоровенний незграба. Кудлатий, без шиї, голова на плечах, як двопудова гиря лежить (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 238); [Олена:] Ні, це таки не Кость. Не може бути, щоб він був таким незграбою (Захар Мороз, П'єси, 1959, 118);
//  Уживається як лайливе слово. Він погнався за крейдою, зачепився, незграба, за стіл, звалив ручку, аж перо в підлогу встромилося (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 179); Ідіот, незграба, робот, ледащо дурне, — такими та іншими прозвиськами в цьому дусі тільки й нагороджує Брага свій бульдозер (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 266).

2. Те, що зроблене грубо, без смаку. — Напевне, у найщасливішс для нашої планети часи геть зникнуть багатоповерхові незграби і люди житимуть у затишних віллах (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 315.

Коментарі (0)