в означеннях
Тлумачення, значення слова «Ніжність»:

НІ́ЖНІСТЬ, ності, жін.

1. Абстр. ім. до ніжний 1—4. Тарас Волошко, новий член бригади, то сполохано позирав на Переверзу, коли той гримів своїм могутнім голосом і світив білками очей, то дивувався, схвильований його несподіваною ніжністю, податливістю (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 183); Його [Онєгіна] негадана поява І ніжність погляду чудна, І мова з Ольгою ласкава, — Таке це дивне все! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 142); Спускається [туман] на червоний сап'ян гречки і кладе на нього свою вогкувату ніжність барв (Михайло Стельмах, II, 1962, 221).

2. Ніжне, тепле почуття, ласкавість, сердечність у ставленні до кого-небудь. Тиха, печальна ніжність до Михайла Гайворона охопила серце дівчини (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 16); Місцеве населення, бурхливо вітаючи полк, з особливою ніжністю вітало Ясногорську (Олесь Гончар, III, 1959, 441).

3. Вчинки, слова, які виражають ніжні, теплі почуття до кого-, чого-небудь. Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (Іван Франко, IV, 1950, 455); Безконечні цифри, закодовані команди, рапорти — їх тільки й чуєш протягом дня на командному пункті, ніжностям та ліриці нема тут місця (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 294).
Телячі ніжності — надмірна або недоречна сентиментальність у вираженні своїх почуттів. — Олено, зрозумій: я не можу. Коли усе тут нагадує мені про нього? Куди не піду, на що не погляну... — Ніжності телячі! Так, наче я не любила ніколи (Андрій Головко, I, 1957, 480).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 421.

Коментарі (0)