в означеннях
Тлумачення, значення слова «Облатка»:

ОБЛА́ТКА, и, жін.

1. Оболонка із желатину або крохмального тіста, якого покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури, важив на аптекарських тендітних терезах білі порошки, засипав їх у облатки (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 31);
//  розм. Те саме, що таблетка. Облатка стрептоміцину; Облатка хіни.

2. заст. Кружальце із намазаного клеєм паперу або клейкої речовини, що використовувалося для запечатування листів, склеювання паперу. [Шалімов:] Розпечатай, розпечатай... (Розриває нервово облатку. Читає) (Іван Кочерга, II, 1956, 10).

3. Тоненький коржик із прісного тіста для причастя у католиків та протестантів. В пориві релігійного екстазу повторював [Михайлик] за ним латинський символ віри і.. приймає з його рук облатку сакраменту... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 354).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 520.

Коментарі (0)