в означеннях
Тлумачення, значення слова «Обоз»:

ОБО́З, у, чол.

1. Те саме, що валка. У Київ Гузь повертався не сам, а з обозом у десятеро саней (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 10); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 369).

2. військ. Транспортні засоби у військах, призначені для перевезення боєприпасів, продовольства і т. ін. Яремі дали коня Зайвого з обозу (Тарас Шевченко, I, 1963, 111); Знімалася паша піхота..; обози, вирвавшись на шляхи, посунули до висоти (Олесь Гончар, III, 1959, 60); Ворожі полки й дивізії кидали бойове спорядження, обози і тилові служби (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 155).

3. заст. Табір. В обозі Турна тихо стало.. Враги Троянські почивали (Іван Котляревський, I, 1952, 220); Козаки вже не вміщалися в Січі і цілими куренями ставали обозом за палісадом (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 250);  * У порівняннях. Наступить косовиця, то неначе обозом стоїмо в степу (Олекса Стороженко, I, 1957, 187).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 549.

Коментарі (0)