в означеннях
Тлумачення, значення слова «Обух»:

ОБУ́Х, а, чол.

1. Тупа, важча частина гострого знаряддя (перев. сокири) або зброї, що міститься з протилежного боку від гострої. Не громом праведним, святим Тебе [Перона] заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом (Тарас Шевченко, II, 1953, 270); Мусій.. щось підтесував і прибивав, повернувши сокиру вниз обухом (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 141); Несподівано стукнув по-козацькому обухом шаблі об стіл поручик (Григорій Косинка, Новели, 1962, 210); Візьмеш кетмень — і той пощерблений, поїдений каменем аж до ручки і плішками знівечений обух (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 189).

2. Різновид примітивного знаряддя, зброї у вигляді насадженого на держак металевого бруска; молот. Шарпнув лис — ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним 3 хати чоловік біжить (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Несли [селяни] свою зброю — одвічні рушниці, зв'язані мотузками, важкі іржаві обухи, люшні, дрючки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 98).
Ждати (чекати і т. ін.), як віл обуха — виявляти байдужість або безсилість перед загрозою чого-небудь. — Ждеш, як віл обуха, — коли то прийдуть [фашисти] та залигають, та вліплять оті десять грамів між вуха (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 212); На муху з обухом [іти] — витрачати великі зусилля на щось незначне, не варте уваги; Наче (неначе, як, мов, немов) обухом бити (ударити і т. ін.) по голові — вражати неприємною несподіванкою. — Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом, б'є його вчитель по голові (Михайло Стельмах, II, 1962, 100); Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний, IV, 1955, 167); Під обухом чого — під постійною загрозою, небезпекою чого-небудь. Щойно український театр, який постав і виріс під обухом проскрипції і цензури в Росії, мав з кожного погляду рішучий і корисний вплив на розвиток українського театру в Галичині (Іван Франко, XVI, 1955, 199); Підставляти (підставити) голову під обух — наражатися на небезпеку без потреби в цьому. Опришків цей аргумент.. не переконував, і підставляти свою голову під обух ради того нікому не хотілося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 249); Як обух над головою [висіти] — постійно загрожувати або завдавати прикрощів — Оті півмільйона, як обух над головою, висять, — каже Чорногуз (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 368).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 598.

Коментарі (0)