в означеннях
Тлумачення, значення слова «Окоп»:

ОКО́П, ОКІ́П, окопу, чол.

1. перев. окіп. Рів з земляним насипом, валом навколо чого-небудь. Окоп, обсаджений густою кучерявою дерезою, був похожий на зелену підкову, притулену до косогора (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Окіп поріс чорнобиллю, шипшиною, увився березкою, хмелем, а дно рову укрилося широколистою лопушиною (Панас Мирний, IV, 1955, 14); — Гей, десятник!.. Дай-но їм лопатки, най удень лагодять окопи навколо волості (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38).

2. військ. Земляна споруда, що служить укриттям від вогню, вогневою позицією та місцем спостереження за ворогом для одного бійця або підрозділу; шанець. Ходимо на саперні роботи в окопи (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 205); Сержант Микола Красношапка і з ним ще кілька товаришів снайперів зайняли окоп на передовій (Остап Вишня, День.., 1950, 98); Танк пройшов через окіп... (Олесь Гончар, II, 1959, 376).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 675.

Коментарі (0)