в означеннях
Тлумачення, значення слова «Опівніч»:

ОПІВНІЧ, ночі, жін.

1. рідко. Середина ночі; північ. З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 355); Ліг на вікна з опівночі золотий зорі іней (Володимир Сосюра, Вибр., 1941, 210).

2. присл. Те саме, що опівночі. [Один гайдамака:] Єсть хатка під лісом — гін двоє від нас — В ній баба стара проживає: Опівніч до баби (я бачив не раз) Коромислом змій прилітає (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 71); Замилуюсь зеленим тихим шумом І попрошу: повідай давню вість. І все, що ти любив, що передумав, — Вона мені опівніч розповість (Андрій Малишко, З книги життя, 1938, 57).

3. поет., заст. Північ (див. північ 2). Вітер з опівночі, сніг і вишина. Сині, сині очі, шубка хутряна (Володимир Сосюра, II, 1958, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 711.

Коментарі (0)