в означеннях
Тлумачення, значення слова «Ополоник»:

ОПОЛО́НИК, а, чол.

1. Велика ложка, якою насипають рідку страву. Видно між ложками ополоник (Номис, 1864, № 7339); Дві бабки-куховарки ополониками шумовиння з баняків збирають (Яків Качура, II, 1958, 8); Федоська витягла з печі горщик, ополоником налила в баклагу окропу (Микола Олійник, Леся, 1960, 139).

2. діал. Пуголовок. — Ти начепи йому [Ослу] на шию срібний дзвоник, Нехай, радіючи, хвостом вертить, Як у болоті ополоник, І дзвоником бряжчить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 721.

Коментарі (1)