в означеннях
Тлумачення, значення слова «Оранка»:

О́РАНКА, и, жін.

1. Дія за значенням орати. Спільна вигода присилувала їх [Карна і Лавріна] помагати один одному в оранці і в сівбі,.. і в возовиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 366); Після жнив Іванові возовиця; далі оранка на озимину (Панас Мирний, I, 1949, 209); — Що це ви, Карпе Івановичу, глибину оранки міряєте? (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 30);
//  Пора, період, коли орють землю. [Передерій:] У хазяйстві це [лучка] важне діло: чи конячку держати, чи корівчину.., а чи в оранку й волам підкинути, то от сінце й є! (Панас Мирний, V, 1955, 124); — Якась розумна голова додумалась тепер, саме перед оранкою, наділяти [землею] (Михайло Стельмах, I, 1962, 388).
 Оранка на зяб див. зяб.

2. рідко. Те саме, що рілля. Я б з тебе брати багато не стала: Дай мені тільки гартовані рала; Зріж лемешем мою сіру вершину, Кинь по тій оранці зерна частину (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 219); [Юда:] 3 сусідами в той час я позивався за спаш, за оранку (Леся Українка, III, 1952, 133).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 737.

Коментарі (0)