ОРКА́Н, у, чол.
1. заст. Ураган. То не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його [Івана] головою (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 223).
2. метеор. Тропічний циклон, що виникає у південній півкулі.
ОРКА́Н, у, чол.
1. заст. Ураган. То не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його [Івана] головою (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 223).
2. метеор. Тропічний циклон, що виникає у південній півкулі.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 746.