в означеннях
Тлумачення, значення слова «Особняк»:

ОСОБНЯ́К, а, чол. Будинок багатого власника, в якому живе одна сім'я. Біля парадного під'їзду Галаганового особняка кучер хвацько спинив коня (Андрій Головко, II, 1957, 377); Асфальтована доріжка вела до незграбного, присадкуватого особняка (Олесь Донченко, VI, 1957, 320); Поруч з розкішними квартирами і особняками [у старому Львові], де жили багатії, були тру щоби, нічліжки безробітних і жебраків (Наука і життя, 10, 1956, 3);
//  Окремий, добре спланований будинок на одну сім'ю; садиба. Особняк головного інженера стояв трохи осторонь єдиної вулиці селища (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 262); Це був великий особняк, складений із білої силікатної цегли майже на самому березі Дніпра (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 779.

Коментарі (0)