в означеннях
Тлумачення, значення слова «ПАМ'ЯТник»:

ПА́М'ЯТНИК, а, чол.

1. кому, чому, розм. чий. Архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь. Вони повернули на гору до пам'ятника князя Володимира, де ввечері гуляло дуже багато людей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 431); Дякуючи за честь, яку зробив мені комітет обранням в члени жюрі для оцінки проектів пам'ятника Т. Г. Шевченкові, повідомляю, що згоджуюсь взяти участь в роботах жюрі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 363); Завод стоїть на березі Дніпра, і перед ним пам'ятник ніжному невідомому юнакові, темно-бронзовому красуневі, що рве на собі ланцюги і сміється до Дніпра (Юрій Яновський, I, 1958, 326); Я іду повз пам'ятник Богдана (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 12);  * Образно. Скільки гоголівської щедрої соковитості у.. образах «Мертвих душ». Тут кожна постать — своєрідний узагальнений людський тип, виразний пам'ятник епосі (Мистецтво, 4, 1961, 20);  * У порівняннях. Молодий солдат.., ніби вражений раптом величезністю перейденого шляху, застиг, як пам'ятник (Олександр Довженко, I, 1958, 279).

2. Споруда (звичайно кам'яна) на могилі в пам'ять померлого; надгробок. Кладовище в Мадріді. Пам'ятники переважно з темного каменю, суворого стилю (Леся Українка, III, 1952, 390); Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було (Олександр Довженко, I, 1958, 75).

3. Те саме, що пам'ятка 2. Шевченко оглянув київські пам'ятники старовини — Києво-Печерську лавру, Кирилівський монастир, намалював Видубецький монастир (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 123); Пам'ятники раннього палеоліту зустрічаються дуже рідко. Тому кожне нове відкриття таких пам'ятників є великою подією в науці (Наука і життя, 12, 1965, 2).

4. діал. Мемуари. Від'їжджаючи, прислав [пан Супрун] мені свій пам'ятник: двадцять аркушів, дрібно записаних (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 373).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 38.

Коментарі (0)