в означеннях
Тлумачення, значення слова «ПОДРУЖЖя»:

ПОДРУ́ЖЖЯ, я, сер.

1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. [Хуса:] В римлян то звичай, що коли подружжя приходить вкупі, то й вітати треба обох укупі (Леся Українка, III, 1952, 152); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 301);  * Образно. Подружжя гусей підійшло до колодязя (Остап Вишня, I, 1956, 346).

2. Шлюбне життя, шлюб. Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 110); Подружжя виявилося напрочуд вдалим (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 25).

3. Один із членів шлюбної пари; дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини. Дядько Тимоха хоч п'ятий десяток год жив, а подружжя собі не знайшов (Борис Грінченко, I, 1963, 285); — Тут.. нічого нашого не зосталося. — Нічого? А могила твого батька? Хай і мене коло нього поховають, — мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (Михайло Стельмах, I, 1962, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 758.

Коментарі (0)