в означеннях
Тлумачення, значення слова «Пацюк»:

ПАЦЮ́К 1, а, чол. Шкідливий ссавець родини мишоподібних, значно більший за мишу, перев. з сірою шерстю і довгим лускатим хвостом; щур. Щось луснуло, щось ворухнулося, щось десь заскребло. То миша скребеться чи пацюк? (Панас Мирний, III, 1954, 161); Пацюки володіють інстинктом заздалегідь відчувати катастрофу (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 97); З.. гризунів найбільш поширені нориці (звичайна та гуртова), миші (курганчикова, хатня) та сірий щур — пацюк (Шкідп. і хвор.. рослин, 1956, 451);  * У порівняннях. — Ну, куркульня й завила. Як пацюки, ошкірились (Михайло Стельмах, II, 1962, 412);
//  перен., зневажл. Про людину лякливої, підлої вдачі. — Нарада? — ..крикнув котрийсь з гурту солдатів.. — Так воювати можна! До переможного кінця! Тилові пацюки! (Андрій Головко, II, 1957, 531).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 102.

Коментарі (0)

ПАЦЮ́К 2, а, чол., розм. Те саме, що порося. Вже переносили цілого пацюка, вже почали носити курей, полотно, кожух новий, ані разу не вбираний, але Юрішко був невмолимий (Гнат Хоткевич, II, 1966, 192);
//  перен., зневажл. Про товсту людину. — Значить, тиловий годований пацюк — фельдфебель Готт — робить те, що треба.., пане полковнику? — гнівно звертався в думці Вебер до свого начальства (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 102.

Коментарі (0)