в означеннях
Тлумачення, значення слова «Паланка»:

ПАЛА́НКА, и, жін., заст.

1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. — невелике укріплення, обнесене частоколом. Загін наближався до Тавільжана, і Хмельницький не пам'ятав, щоб поблизу була якась паланка чи хоч би хутір козацький (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 218).

2. Адміністративний округ у запорожців. Вся територія Запорожжя [у XVIII ст.] ділилась на так звані паланки (чотири північні і чотири південні) (Історія УРСР, I, 1953, 341); — По дорозі заверну додому в Новосельці, підберу надійних людей і пошлю по слободах Самарської та Кальміуської паланок вербувати запорожців (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 18).

3. Полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку у запорожців. — Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить (Олекса Стороженко, I, 1957, 39); — Ну, показуй мені першу паланку, — промовив кошовий отаман (Остап Вишня, I, 1956, 328).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 20.

Коментарі (0)