в означеннях
Тлумачення, значення слова «Паркан»:

ПАРКА́Н, а, чол. Стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа. Була [школа] з ґанком на побілених стовпах і.. обведена, намість плотом, парканом із дощок (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Обабіч стискали нас дошки й жердини тинів та парканів (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 15).
 Живий паркан — щільна вузька смуга кущів або дерев, яку вирощують з метою відгородити або обгородити що-небудь. Біля будинку — шкілка, обведена живим парканом акації (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 70).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 70.

Коментарі (0)