в означеннях
Тлумачення, значення слова «Передок»:

ПЕРЕДО́К, дка, чол.

1. розм. Те саме, що перед 1. Зрадливий замір заворушився в Швидкого, одразу одігнавши сон, тихенько ворухнув він передком ноги, підбадьорюючи гостя (Степан Васильченко, I, 1959, 355).

2. Передня частина воза, візка, екіпажа і т. ін. Ви сидите на повозці, вам не хочеться вставати.. Ось ви простягаєте ноги, посуваєте їх аж у передок (Панас Мирний, IV, 1955, 323); Мою корзинку в передок підводи вмостив уже Ладимер (Павло Тичина, II, 1947, 57); Коняка трусила задом, трахкала ногами в дощаний передок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 272);
//  Передні колеса разом з віссю і. голоблями. — Ми, Онисю, вкинемо в віз одного гарбуза паничеві, а другого для погонича почепимо під возом, під передком, — сказали наймички (Нечуй-Левицький, III, 1956, 25); У брухті Антон знайшов парокінний передок, в ільницького коваля випросив однокінний гадок, в кума Семка напозичав інструменту і складав воза (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 73);
//  Місце для кучера у візку, екіпажі і т. ін. Мечелар широко розчинив ворота, скочив на передок фаетона, змахнув батогом, і старовинний, розмальований великими трояндами фаетон загуркотів по дорозі в степ (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 92);
//  Передня частина деяких сільськогосподарських машин. Передковий плуг складається з двох основних частин — самого плуга і передка, з'єднаних між собою рухомо (Механізація і електрифікація.., 1953, 17);
//  рідко. Передня частина автомашини. Передок машини стояв на дорозі, значно вище від кузова (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 160); Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 350).

3. Колісний, зчеплений з лафетом візок, яким перевозять гармати. Козаки на засідах чули, як з грюком та брязкотом з передків здіймались гармати (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 52); За садком.. Василько несподівано побачив багато коней. Вони стояли, запряжені в передки з-під гармат (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 97). Взятися на передки — причепити гармати до передків. Батарея, востаннє харкнувши ядерними горіхами, взялася на передки й бігом почала відходити за містечко (Петро Панч, I, 1956, 206); Знятися з передків — відчепити гармати від передків.

4. Частина взуття, що облягає підйом та передню частину ноги. Полудрабок обшмульгав жовтий сап янець і зробив смугу через усю халяву й передок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); Він пришивав нові передки до старих, але ще дебелих юхтових халяв (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 173.

Коментарі (0)