в означеннях
Тлумачення, значення слова «Перепічка»:

ПЕРЕ́ПІЧКА, и, жін.

1. Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом. З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Борис Грінченко, I, 1963, 251); Кукій і Заєць взяли кухлі, розламали свіжу перепічку,.. смачно спечену на маслі (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 26);  * У порівняннях. Наблизившись до Сашка, він простягнув йому широку, як перепічка, долоню (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 32).
Перепічку сотворити з кого — розправитися з ким-небудь, побити когось і т. ін. [Клим:] Де цей гаспидський Остап? Я з нього зараз перепічку сотворю! Капіталіст клятий! (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 69).

2. заст. Маленька пасочка, яку залишають у священика після освячення пасок. Повитягала [Анниця] менші паски, повитягала перепічки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 251.

Коментарі (0)