ПЕ́РСА, рідко ПЕРСИ, ів, мн.
1. Жіночі груди. Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 273); Міцна й струнка.. ішла вона поруч чоловіка, і сотник скоса милувався з її рівної, як стовбур, шиї і високих пружних персів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 36); * У порівняннях. Ніжна блакитна хвиля, чиста і тепла, як перса дівчини, кидала на берег тонке мереживо піни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 402).
2. рідко. Те саме, що груди 1. На призьбі сидить
молодий ще тато Орисин; вуси йому аж на перса упали,
а в зубах коротесенька люлька (Михайло Старицький, Облога.., 1961,
19);
// Передня частина тулуба коня від кінця шиї
до початку ніг. Хмари вже заступили під лісом
кавалерію, що брела по перса коням житами (Григорій Косинка,
Новели, 1962, 39).