в означеннях
Тлумачення, значення слова «Пінка»:

ПІНКА 1, и, жін.

1. Пестл. до піна. Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни — лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 153).

2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін., що утворюється після нагрівання. При подаванні у склянку з кавою кладуть пінку (Технологія приготування їжі, 1957, 222);  * Образно. Ах, спорт, музика, танці, дівчата — оцю пінку життя до свого знайомства з Каминецьким вважав Бронко за щось не сумісне з гідністю серйозної людини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 494);
//  Пінистий шар сиропу, що з'являється під час приготування варення на його поверхні, — Щось хочете сказати? — Хочу, — відповіла мати, здіймаючи з країв мідного тазу рожеву, тремтливу від кипіння пінку (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 181).
Знімати (зняти) пінку — брати собі щось найкраще, найвигідніше без затрати своєї праці.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 536.

Коментарі (0)

ПІНКА 2, и, жін., спец. Легкий вогнестійкий пористий мінерал, з якого виготовляють курильні трубки і деякі інші вироби, а також виріб з цього мінералу.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 536.

Коментарі (0)