в означеннях
Тлумачення, значення слова «Пістон»:

ПІСТО́Н, а, чол.

1. Невеликий ковпачок з вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд в патронах або в снарядах. Батькові було дуже багато мороки ховати від малого Олекси порох та пістони (Остап Вишня, II, 1956, 257);
//  Склеєні по краях два кружальця паперу з невеликою кількістю вибухівки для іграшкових пістолетів і рушниць. Вони, ті чарівні кругленькі пістони, начинені всередині сіркою та селітрою, лежали в моїй кишені (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 5).

2. Невеличка металева оправа певної форми, яку механічно прикріплюють, пробиваючи водночас отвір у шкірі, картоні і т. ін. Дітей разом купали, роздивлялись Юльчині черевички — високі, з білим шитим рантом, з мідними пістонами (Василь Кучер, Голод, 1961, 99).

3. Клапан у мідному музичному духовому інструменті.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 545.

Коментарі (0)