ПЛЕТІ́НКА, и, жін.
1. Плетена сумка для продуктів, дрібних речей тощо; кошик. [Анзорге (плете кошика):] По цілих роках не маю роботи. Ото ці плетінки тільки й на світі держать (Леся Українка, IV, 1954, 218); Схопила [Дарина] плетінку з їжею і вибігла з кімнати (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 251).
2. Обплетений лозою, дротом і т. ін. глиняний або скляний посуд. З лютим криком кидались монголи від хати до хати.., розбиваючи діжки і плетінки, розвалюючи печі (Іван Франко, VI, 1951, 94).
3. Оздоба з переплетених певним способом пасом шкіри, стрічок і т. ін. На одязі, пошитому з товстих і важких вовняних матеріалів, прикраси виступають площинами у вигляді аплікацій.., плетінок, китиць (Народна творчість та етнографія, 2, 1963, 14).
4. Різноманітний за формою та розміром виріб з переплетених лозин, пасом шкіри, лика і т. ін., що використовується як тара. Ілля.. вніс цибик .. чаю, запакований у бамбукову плетінку (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 270).
5. Вид плетіння (у 1 знач.); плетення. Пряма плетінка. Такий узор утворюють набиранням петель на крючок через вертикальні палички не підряд, а через одну (В'язання крючком, 1957, 101).