в означеннях
Тлумачення, значення слова «Плівка»:

ПЛІ́ВКА, и, жін.

1. Те саме, що пліва. Мозок очищають від плівки, замочуючи його у холодній воді (Українські страви, 1957, 147).

2. Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь. Щерба в мисці застигла, заволоклася зверху сірою плівкою... (Панас Мирний, I, 1949, 346); Озерце вкрилося топкою крижаною плівкою (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 239); На поверхні алюмінію завжди є тонка плівка окису, що захищає метал від корозії (Токарна справа, 1957, 61);
//  Те, що застилає, заволікає собою. Його очі затягнулися масною плівкою (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 41).

3. Легкий прозорий або напівпрозорий матеріал із синтетичної сировини, уживаний для захисних покриттів, замість скла і т. ін. Підраховано, що застосування синтетичної плівки.. при виготовленні ковбасних виробів, безкоркового сиру, для упаковки сухого молока дозволить щороку економити.. Гбагато] тисяч карбованців (Робітнича газета, 7.II 1964, 2); Застосування прозорих полімерних плівок замість скла дозволяє мати легкі каркаси парників (Наука і життя, 10, 1960, 30).

4. Прозора еластична стрічка із спеціального матеріалу, покрита світлочутливим шаром і вживана для фотографічних та кінематографічних знімків. — Треба все зняти на плівку (Юрій Яновський, II, 1958, 96);
//  розм. Те саме, що кінофільм. Праворуч — Нотр-Дам. І синерама, де в кіносеансах Паризьку плівку демонструють нам (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 106).

5. Еластична целулоїдна стрічка, покрита чутливим до звукових коливань шаром і вживана для запису звуків. Розповідь записувалась на плівку, щоб зостатися навік в архівах суду (Юрій Яновський, Мир, 1956, 241).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 585.

Коментарі (0)