ПЛОТА́Р, я, чол. Робітник, який збиває, зв'язує плоти, а також гонить їх при сплаві. Гурт плотарів готував.. сніданок, а серединою Волги, назустріч плотам, другий буксир вів три величезні баржі (Григорій Епік, Тв., 1958, 301); Плотар.. перекинув довгу лату з плоту на берег (Олекса Десняк, II, 1955, 331).