в означеннях
Тлумачення, значення слова «Плугатар»:

ПЛУГАТА́Р, атаря, чол. Той, хто оре землю плугом; орач. Плугатарі з плугами йдуть (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Погукували плугатарі, поганяючи воли в плузі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 111);
//  Той, хто працює біля плуга на копальних роботах тощо. Продуктивність [копального] плуга за 8 годин при обслуговуванні агрегату одним трактористом, одним плугатарем і десятьма робітниками, які підбирають саджанці, становить 1,5 га (Садівництво і ягідництво, 1957, 156).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 595.

Коментарі (0)