в означеннях
Тлумачення, значення слова «Погань»:

ПОГА́НЬ, і, жін.

1. Покидьки. — Служниця обкрадала нас, годувала всякою поганню (Іван Франко, III, 1950, 100).

2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. Дуже стережусь я тепер цеї погані [гадюк], цур їй! (Леся Українка, V, 1956, 13); Іноді з прогнилого отвору.. вигляне.. голова сови, але про цю погань Свирид Яковлевич завжди згадував неохоче (Михайло Стельмах, II, 1962, 138).

3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. Зникла вмить нечиста сила; Всяка погань, баче Гриць, І не знать куди злетіла: Ні чортів нема, ні птиць (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 246).

4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. [Анна:] Яка мені нині погань снилася, то нехай бог боронить! (Іван Франко, IX, 1952, 109); Вже ту прокляту кабаку так вживав, що не то що! Хліба святого не їстиме, а без тії погані і дихати не може (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 6); Хай про це діти не знають: ще немало всякої погані на них чекає (Михайло Стельмах, II, 1962, 106); — Корчуйте нещадно їх [міни] з їхнім залізним корінням! А ми вже викорчуємо й тих, що садять по землі оцю погань! (Олесь Гончар, III, 1959, 61);
//  Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство. — В оцім яру є озеро Й ліс попід горою, А в лісі скарб. Як прийдем, То щоб кругом стали, Скажи хлопцям. Може, льохи Стерегти осталась Якась погань (Тарас Шевченко, I, 1963, 116); — А поліцаї навідуються за курами та самогонкою.. Скажи мені, командире, звідкіля воно такої погані набралося (Григорій Тютюнник. Вир, 1964, 325).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 704.

Коментарі (0)