в означеннях
Тлумачення, значення слова «Половик»:

ПОЛОВИК 1, а, чол., рідко. Килимова, з грубої тканини і т. ін. доріжка для покривання підлоги. На покуті образи блищать, стіни в килимах, на, фарбованій підлозі вовняні половики (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 331); Чисто [в каюті], прибрано, все аж блищить. Вікно вимите, ніде ні порошинки, біля порога новенький половин (Олесь Донченко, II, 1956, 124).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 87.

Коментарі (0)

ПОЛОВИК 2, а, чол., діал. Різновид яструба. Вгорі кружляв хижокрилий половик, піднімався високо, бив крилами, закручував щораз менші круги й пропадав у хмарах (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); Ішов [Тимофій],.. коли раптом побачив, як половик з неба шугнув на маленького зайчика і схопив його своїми пазурами (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 95);  * У порівняннях. Неначе половик, що з найбільшої висоти задержує в оці між травою захований дріб, так і Домніка слідила за молодими людьми (Ольга Кобилянська, II, 1956, 124).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 87.

Коментарі (0)