в означеннях
Тлумачення, значення слова «Полудень»:

ПОЛУДЕНЬ, дня, чол.

1. Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. І бились [війська Ігоря] день, І другий билися, Та коло полудня на третій Поникли Ігореві стязі [стяги] (Тарас Шевченко, II, 1963, 390); Вони ще не бачились нині: Антоша недавно приїхав з фільварку, а Ліда до полудня спала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 385); Пригадується йому гарячий полудень у колгоспному садку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 397).
 В полудень — о дванадцятій годині дня; опівдні. — Брат Петро пригнав з поля корову ще в полудень, нарвав їй гички, нагодував (Григорій Косинка, Новели, 1962, 41); Звертати (звернути, повертати, повернути і т. ін.) з полудня — опускатися з кульмінаційного положення над горизонтом у напрямку до заходу. Сонце пече її [Химу], звернувши з полудня (Марко Вовчок, I, 1955, 52); Сонце повернуло з полудня; його косе проміння зробилось ще пекучіше, ще гарячіше (Панас Мирний, IV, 1955, 22); З полудня; По полудні; По полудню — після дванадцятої години дня; у другій половині дня, в післяобідній час. — Забіжу до вас завтра, так з полудня... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 382); Ясний день, по полудню (Леся Українка, III, 1952, 728); На полудні; Серед полудня — у найвищій точці над горизонтом; посередині неба, над самою головою. Сади та будиночки на передмісті. На полудні сонце. Гудуть дзиґарі (Леонід Первомайський, II, 1958, 338); Сонце стояло серед полудня і пражило, мов огнем (Іван Франко, II, 1950, 23); Над (під) полудень — перед дванадцятою годиною дня, близько дванадцятої години дня. Було саме над полудень, спека стояла велика (Осип Маковей, Вибр., 1956, 413); Під полудень на горизонті знялась курява (Яків Качура, II, 1958, 419).

2. перен. Середина життєвого шляху, кінець молодості людини. Біле личко червоніє Не довго, дівчата! До полудня, та й зав'яне, Брови полиняють... (Тарас Шевченко, І, 1963, 56); Баба стара, а він, Дорошенко, ровесник її, досі вважає себе якщо й не молодим, то таким, що життя його тільки на полудень стало... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 211).

3. спец. Момент проходження центра Сонця через меридіан певного місця.

4. заст. Південь. Теплий з полудня вітер віє понад землею і допомагає сонцю у його роботі... (Панас Мирний, III, 1954, 66); Сей спосіб [коли один тямущий навчав іншого] самоосвіти більше тримається на півночі, а не в нас на полудні (Леся Українка, V, 1956, 95).

5. розм. Приймання їжі опівдні, а також в проміжок часу між обідом і вечерею. І обід, і полудень минувся, а Левка нема (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 271); За обідом ішов полудень, далі вечеря (Юрій Яновський, I, 1958, 52);
//  Їжа, яку приймають у цю пору. Мати почастувала дочку, поставила на стіл полудень, внесла миску яблук (Нечуй-Левицький, II, 1956, 75); — Жінко! — загукав Юхим. — Давай полудень у торбу, я на поле йду (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 384).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 100.

Коментарі (0)