в означеннях
Тлумачення, значення слова «Полуночник»:

ПОЛУНО́ЧНИК, а, чол., розм., рідко. Той, хто довго не лягає спати, займається чим-небудь до пізньої ночі. Коли Сашко Чайка повернувся від Василя Васильовича, йому відчинив двері дід Савелій. — Полуночники, полуночники, — забурмотів спросоння дід (Олесь Донченко, II, 1956, 365).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 103.

Коментарі (0)