в означеннях
Тлумачення, значення слова «Попідтинню»:

ПОПІДТИННЮ, присл., розм.

1. Під тинами; на вулиці. — Ходім же, Карпе, попідтинню, щоб мати не бачила (Панас Мирний, I, 1954, 245); Ось прозвучали струни; попідтинню просту, сліпу кобзарську пісню чуть (Ігор Муратов, Багаття, 1940, 22);  * Образно. Думи мої.., В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину (Тарас Шевченко, I, 1951, 23).

2. перен. Без притулку. — Що ж ми?.. Хіба ми не люди, щоб нам погибати попідтинню голодною смертю? (Панас Мирний, I, 1949, 315); Залилась слізьми бідна жінка, уявляючи собі тих нещасних, що мруть попідтинню, не маючи й картоплини, щоб закропити душу (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 87).
 Тинятися попідтинню — бути без притулку, жебракувати. [Єгер:] Вони [багатії] заберуть все до останку. [Анзорге:] Нехай мене на цвинтар занесуть, аніж я маю старощами тинятися попідтинню (Леся Українка, IV, 1954, 219); [Кіндрат Антонович:] Терпів я, терпів, бо невмоготу вже було тинятися попідтинню (Марко Кропивницький, II, 1958, 301).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 205.

Коментарі (1)