в означеннях
Тлумачення, значення слова «Поплавець»:

ПОПЛАВЕ́ЦЬ, вця, чол.

1. Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує, про клювання риби. Вода шумить! .. вода гуля! .. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: — Ловіться, рибочки, великі і маленькі! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 76); Коська мені кращу вудку відбав, от який він хороший товариш! Поплавці в нас однакові — червоні з одного боку, круглі (Юрій Збанацький, Мор. чайка. 1959, 33).

2. Прикріплена до дна або до берега споруда чи предмет, що утримуються на поверхні води. На самім ставу виноградом оповита альтанка-поплавець горіла, як заквітчане панікадило (Андрій Головко, II, 1957, 237).

3. спец. Пристрій у гідрометричних і сигнальних приладах для визначення або регулювання рівня рідини. Постійний рівень пального в поплавцевій камері і жиклері [карбюратора] досягається за допомогою поплавця і голчастого клапана (Зернові комбайни, 1957, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 207.

Коментарі (0)