в означеннях
Тлумачення, значення слова «Позіхи»:

ПОЗІХИ, ів, мн. (одн. позіх, у, чол.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. Федір позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним — Кесар. А там уже й на Миколу перейшли ті позіхи (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 65);
//  рідко. Те саме, що зітхання. Забудь, що я колись за ніжні вічка Весь обливавсь кипучими слізьми: Гидкий-бо то був час неволі-тьми За позіх твій, за млявий вигляд личка (Павло Грабовський, I, 1959, 260).
Позіхи змагають (беруть) кого — непереборно хочеться позіхати кому-небудь. Почне ж Тарас говорити про щось серйозно, вона умисне, ніби її змагають позіхи, прикриває долонею рота (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 817.

Коментарі (0)