в означеннях
Тлумачення, значення слова «Пряжка»:

ПРЯ́ЖКА, и, жін. Застібка, яка скріплює кінці ременя, пояса і т. ін. Грицуня допав-таки кухтик і тріснув його паском по шиї. Пряжка вдарила Грицуня по вусі, а там зараз набіг червоний ґудзь (Лесь Мартович, Тв., 1954, 148); Варвара зняла ремінець, не розстібаючи пряжки, через голову (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 221); Наплічні лямки [рюкзака] завширшки.. мають 6—7 см і підшиті, щоб не зминались.. Унизу кожної лямки є пряжки (В дорогу, 1953, 25);
//  Прикраса, оздоба у вигляді такої застібки. — Я накажу пришити малиновий верх до своєї бобрової шапки і пряжку з рубінами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги, узуті в шкіряні штиблети з масивними золотими пряжками (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 5); Плащ принесли Антіною великий, барвисто-узорний, Дуже гарний, дванадцять уздовж його пряжок ясніло (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 314).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 366.

Коментарі (0)