в означеннях
Тлумачення, значення слова «Просвіта»:

ПРОСВІ́ТА, и, жін.

1. заст. Те саме, що освіта. — Батько мій не згоджується пускати мене в університет, — сказала Саня.. — Але я таки поставлю на своєму. Я бажаю просвіти й її таки добуду! (Нечуй-Левицький, V, 1966, 108); Він був замислений, але спокійний, оповідав про свої шкільні турботи, про свої заходи коло просвіти селян (Іван Франко, IV, 1950, 300); Серед своїх артистичних занять Лисенко не забував також про справу народної просвіти, яку український рух 1860-х років ставив у центрі своїх змагань (Колесса, Музикознавчі праці, 1970, 483); Києво-Могилянська колегія.. стала важливим осередком просвіти в усій Західній Європі (Літературна Україна, 14.V 1968, 2); Тобі про кохання торочить фіалка Й південнії квіти. Мені ж вони шепчуть: мужик безталанний Без хліба й просвіти (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 73).

2. іст. Культурно-освітня громадська організація на Україні, заснована 1868 року у Львові народовцями з метою поширення освіти серед народу. Він нашим буде, ловецького Половецького роду, завзятий і проклятий, дарма що по просвітах в Одесі на театрі грав (Юрій Яновський, II, 1958, 175); Господарники дивились на нього, як на дивака, а однодумці по колишній просвіті закидали, що він вислужується (Михайло Стельмах, II, 1962, 280);
//  Система поглядів, смаків, уподобань, яких дотримувались члени цієї організації. Підійшов [Тригубенко] ближче до стіни, що на ній оцей задник декорації, мабуть, іще просвітянської. Принаймні стиль просвіти: — романтизовані хатки з рожами під стріхами, з тополями та кучерявими садками (Андрій Головко, I, 1957, 310).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 277.

Коментарі (0)