в означеннях
Тлумачення, значення слова «Провалля»:

ПРОВА́ЛЛЯ, я, сер.

1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382); З пагорба було видко поле, покраяне чагарниками і проваллям, що круто обривалося біля річки (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 280);  * Образно. Десь сім'я з дрібними дітьми, десь життя, яким він жив, а зараз тільки ями очей, ще здатних наповнюватися сльозою, підлобні провалля, з яких, може, востаннє, між отим блиском сльози прозирає тайна людського життя (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 19);  * У порівняннях. Долівка, лов провалля, чорніла; важкий морок носився по хаті (Панас Мирний, III, 1954, 230);
//  чого. Безмежний простір, безмірна глибина. Довкола чорніла масна вода, злита водно з проваллям низького неба (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 106); Товариші з недовірою глянули в зелені провалля незнайомих лісів (Олесь Гончар, III, 1959, 435);  * Образно. Вони розкривали один перед одним провалля -своїх душ, де клубиться зараз одна злоба (Михайло Стельмах, II, 1962, 137);
//  Проміжок, незаповнений простір між чим-небудь. Часом плавець потрапляв у провалля між хвилями або вода заливала йому очі і він кілька хвилин не бачив маяка (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 252); Бачила [Миколючиха] його нахилену голову, що майже по вуха поринула в провалля зігнутих плечей (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 367); Двигнув грім — гнівною скоромовкою, і загорілося провалля між хмарами — чиркнула блискавка (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 20);
//  перен. Про глибоке розходження, незгоду між ким-небудь. Ці слова роєм іскор обдали Лісовського, він за ними фізично відчув те провалля, що лягло між селянином і паном (Михайло Стельмах, I, 1962, 11).

2. Пролом, пробоїна, вирва (у 1 знач.). Вони [ворожі танки] лежать, сліпі й німі потвори, немов угрузли є землю назавжди, з проваллями в боках... (Володимир Сосюра, II, 1958, 464); Хатина стоїть обшарпаною, напівзруйнованою пусткою. Глипаючи проваллями вирваних вікон і дверей, вона.. схожа серед хат на мерця (Михайло Стельмах, I, 1962, 177).

3. перен., рідко. Те саме, що провал 3. Жаль дружби на весь вік, що гасла за хвилину, Хвилинних усміхів, що пронесу до згину, І снігу, й снігурів, і злетів, і проваль... (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 128.

Коментарі (0)