в означеннях
Тлумачення, значення слова «Причина»:

ПРИЧИ́НА, и, жін.

1. Явище, яке обумовлює або породжує інше явище; протилежне наслідок. Смерті не буде без причини (Номис, 1864, № 8286); Ніколи від страшної катастрофи, що була причиною смерті її мужа і пожару двора, вона не мала спокою (Іван Франко, VII, 1951, 19); Ярина захворіла. Звичайно, першою причиною цього була старість, літа, але найбільше важило, мабуть, те, що почалась осінь, негода, сльота (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 83); Пояснюючи причини перемог Радянської влади, Ленін не раз говорив, що Радянська країна не була одинока в боротьбі-з іноземною інтервенцією і білогвардійською контрреволюцією (Ленін, Коротка біографія, 1955, 233).

2. Підстава, привід для яких-небудь дій, вчинків. — Ви думаєте, справді у мене живіт болів? То я тілько так удавав.., щоб знайти причину вискочити з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 384); Це була непередавана мовчазна дуель двох трудівників, що глибоко люблять один одного, двох чесних і благородних людей, в яких у повсякденному житті було, на жаль, безліч причин не бути ні лагідними, ні добрими (Олександр Довженко, I, 1958, 410); Питання про члена або кандидата в члени партії, який не сплатив членських внесків без поважних причин протягом трьох місяців, підлягає обговоренню в первинній партійній організації (Статут КПРС, 1971, 8);
//  Спонукання, міркування, мотиви, якими викликаються які-небудь вчинки. — Ти знаєш лучне всіх причину. Чого Еней приплив к Латину І біля Тибра поселивсь (Іван Котляревський, I, 1952, 244); Час був тривожний, черниця ж мала свої причини поспішати (Іван Микитенко, II, 1957, 269).
 Без [будь-якої (найменшої і т. ін.)] причини — без ніяких видимих підстав (робити що-небудь). Без причини я сміюсь, Без причини гірко плачу (Іван Франко, XI, 1952, 273); Кидався [Бідочуків] на людей з сокирою, заводив бійку вже без найменшої причини, от так собі, ні сіло ні впало (Гнат Хоткевич, II, 1966, 162); Серцю без причини радісно стає (Михайло Стельмах, II, 1962, 334); Бути (ставати, стати) причиною чого — бути винуватцем або приводом яких-небудь подій, переживань (перев. неприємних). — От трохи через мене не попекли собі рук, — сказав Панасенко, — вибачайте мені, що я став причиною цього лиха (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 64); Тимко ходив похмурий, скупився на ласку.. Орися догадалася, що причиною тут Сергій (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 265); З причини якої (з причини чого); Через причину яку; рідко По причині якій — на підставі чогось, через щось. Я чув, що Ви з певних причин одмовляєтесь од тої посади (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 160); — З причини такого дійсно сумного випадку я і зосталась сьогодні дома і нікуди не поїхала (Гнат Хоткевич, I, 1966, 50); Ви розповідали мені план одної драми, що здався мені надзвичайно цікавим і оригінальним.. Ви сказали, що дійсно мусили «скрутити голову» планові через незалежні від Вас причини (Леся Українка, V, 1956, 433); — Комусь потрібно було тайно вбити мого сина.. По цій причині я відчуваю.., що відтепер життя моє і нашого села безповоротно розчахнулось надвоє... (Олександр Довженко, I, 1958, 92).

3. заст. Непередбачений випадок, скрутні обставини. — А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота, та, гляди, станеться.. яка причина (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 27);
//  Горе, нещастя. Сталася Кирикові велика причина: умерла, саме в жнива, дитина (Україна сміється, I, 1960, 189); — Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (Степан Руданський, Тв., 1956, 79).

4. заст. Провина. — Не озветься [коханий] до своєї Любої дівчини, — Він німий лежить, холодний З моєї причини (Леся Українка, I, 1951, 331).

5. розм. За марновірними уявленнями — хвороба, заподіяна чаклунством. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку-то їй причину Ворожка зробила! (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); А баба й рада: як почне розказувать.. про усякі заговори од усякої причини і на людях, і на худобі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 97.

Коментарі (0)