в означеннях
Тлумачення, значення слова «Припадок»:

ПРИПАДОК 1, дку, чол. Раптовий, відносно недовготривалий гострий вияв певної хвороби; приступ. Я здоров, хоч серце в мене в останній місяць таки доволі значно погіршало, часті і болючі припадки астми (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 433); [Дремлюга:] А що сталось після засідання з Вернигорою? Чому він вийшов із кабінету, мов п'яний? [Пилип:] Серцевий припадок, знепритомнів у прийомній (Олександр Корнійчук, II, 1955, 292);
//  Крайній вияв якого-небудь душевного стану; напад. На пана Суботу від самого початку острої зими часто находили такі припадки смутку й меланхолії (Іван Франко, VIII, 1952, 102); Після того, як один поклонник в припадку екстазу прокусив пантофлю й угризнув папу за пальця, — почали в носок підкладати стельку (Остап Вишня, I, 1956, 457).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 699.

Коментарі (0)

ПРИПАДОК 2, дку, чол., діал. Випадок. Приходили у всяких припадках до него [нього], а він кождому раду давав (Словник Грінченка); Вони прохали у бога.., щоб господь милосердний заступив християнську худібку на росах, на водах, на всіх переходах од всякого лиха, звіра й припадку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 699.

Коментарі (0)