в означеннях
Тлумачення, значення слова «Пухир»:

ПУХИР, я, чол.

1. Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та при деяких захворюваннях. Парубок показав долоні. Вони були такі порепані та в пухирях (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 4); Одежа на них пообгоріла, взуття попеклося, на руках знялися пухирі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 401); Клята кропива немилосердно жалила руки, і вони взялися пекучими пухирями (Олесь Донченко, II, 1956, 521); На тілі дитини.. з'являються окремі червоні округлі плями; на них внаслідок відшаровування епідермісу дуже швидко утворюється характерний пухир (Хвороби дитячого віку, 1955, 39);  * Образно. Розмашистим кроком хлопець виходить на околицю Дрогобича. Капелюх на потилиці,.. вузькі, з пухирями на колінах, штани, босий (Петро Колесник, Терен.., 1959, 35);  * У порівняннях. — А ти розкажи. Полегшає. Горе, як пухир: розріж — і минеться, — тепло відгукнувся Омелько (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 87).

2. Те саме, що пузир 1. Казан запарував, на воді бульбилась темно-іржава піна. З одного боку заплигали прозорі гарячі пухирі (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 31); Серед озера — плеса, де скидаються щуки, «як ночви», де пускають пухирі золотаві карасі (Остап Вишня, Весна.., 1949, 137);  * У порівняннях. Дирижабль сплив угору, як великий білий пухир (Микола Трублаїні, Хатина.., 1934, 16).

3. Те саме, що міхур 1. Одно-однісіньке зеренце шроту попало.. в нутро, але не прошибло пухиря; риба дуріла з болю, але не швидко мусила подохнути (Іван Франко, III, 1950, 12); Він мовчки розшморгнув жовту, з свинячого пухиря калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 321); Він саме лікувався від каменів у жовчному пухирі на невеличкому курорті (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594);  * У порівняннях. Його вражений гонор роздувався, наче пухир глибоководної риби, яку витягли на поверхню (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 110).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 407.

Коментарі (0)