в означеннях
Тлумачення, значення слова «Путо»:
Рими України: словник рим

ПУ́ТО, а, сер. (мн. пута, пут).

1. Ремінь, мотузка, ланцюг, якими стягують ноги якої-небудь тварини, щоб обмежити свободу її пересування (перев. під час випасу). Ой коні мої червонії, зеленії пута (Павло Чубинський, V, 1874, 275); Коні пішли ступою, форкаючи іноді від куряви, залізне путо стиха побрязкувало (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 240); Пошле [пані] було індиків пасти. Я попутаю їх, наче коні. Лежать вони любенько цілий день на полі: не вміють у путі по-кінськи плигати (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 314); Спритно підбирає [Іван] повіддя і замахується мотузяним путом, мов нагаєм (Петро Колесник, Терен.., 1959, 76); Як він [бугай] опинився на волі, не знаю, бо його без пут і на крок не пускали (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 11);  * Образно. Чекай, злобна ріко! ..Прийдуть до тебе інші люди.. і скують тебе, Черемоше, каменем, і залізом, і новим, ще не відомим тобі путом, міцнішим від заліз (Гнат Хоткевич, II, 1966, 321).

2. Кайдани, ремені, мотуззя, якими зв'язують руки та ноги людини, щоб позбавити її свободи рухів. Невольники Побрязкали путом Понад шляхом (Тарас Шевченко, II, 1963, 211); Пута до крові роздирають руки й ноги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 162); Недовго йому від милої серцю вітчизни Бути далеко, — й залізні його вже не втримають пута (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 34);  * Образно. Весна!.. А тобі все немає весни, Країно, забита в невільницьке путо (Борис Грінченко, I, 1963, 94);  * У порівняннях. Чувашки! Чи ж давно одежею рабині, Неначе путами, ви спутані були? (Максим Рильський, III, 1961, 127);
//  чого, які, перен. Те, що зв'язує, сковує, позбавляє свободи людину, суспільство і т. ін. Уклін народові, що скинув рабства пута (Максим Рильський, III, 1961, 151); Нова людина повністю буде вільна від пут приватновласницької моралі, психології, ідеології (Комуніст України, 4, 1963, 6).
Пута Гіменея, заст., жарт. — подружні відносини. Зазирав [Йон] у чорні очі присадкуватій Домніці та носив на пальці мідяну каблучку від неї — це перше з пут чигаючого на парубків Гіменея... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246); Рвати (розривати, розірвати, ламати, зламати і т. ін.) пута — звільнятися від того, що зв'язує, сковує, позбавляє свободи (про людину, суспільство і т. ін.). [Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка, II, 1951, 238); Земле, моя всеплодющая мати,.. Силу рукам дай, щоб пута ламати (Іван Франко, X, 1954, 12).

3. Нижня частина ноги коня між щіткою та копитом. Путо передньої ноги звичайно має нахил до горизонту в 45—50° (Конярство, 1957, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 404.

Коментарі (0)