РІК, року, чол.
1. Одиниця літочислення, проміжок
часу, близький до періоду одного обертання Землі
навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Весна —
краса року (Павло Грабовський, I, 1959, 374); Не трачу надії, що таки
колись, може навіть на той рік, таки виберемося з
жінкою в Галичину (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 216).
▲ Міжнародний геофізичний рік див. геофізичний;
Навчальний рік див. навчальний; Світловий рік —
відстань, яку проходить світло за один рік. Для
вимірювання зоряних відстаней астрономи запровадили
одиницю — світловий рік (Бесіди про всесвіт, 1953, 109);
Сільськогосподарський рік — час від початку
землеробських робіт до збирання врожаю. Хто знайомий
з колгоспним життям, той уявляє собі, що таке
сільськогосподарський рік. Це — не одна посівна кампанія,
її завжди наздоганяє просапна, просапну — заготівля
кормів (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 107).
♦ В (у) роках — у похилому віці; Залишатися
(залишитися) на другий рік див. залишатися; Зоставатися
(зостатися) на другий рік див. зоставатися; Зоставляти
(зоставити) на другий рік див. зоставляти; З роками —
з часом, після того, як мине якийсь час; З року в рік;
Рік у рік — постійно, протягом тривалого часу.
Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік
зимують у цьому закутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 218); Ті
вусаті, кругло стрижені люди в полотняній.. сорочці,
що рік у рік ходили крізь ці сліпучі степи з своїми
круторогими, були для льотчика десь у глибинах
минувшини (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 55); З року до року; З
року на рік — з часом, поступово. Не раз, Україно, в
жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Та з року
до року все вище росла, Бо Партії правду у серце взяла
(Максим Рильський, III, 1961, 238); З року на рік, підростаючи
та розумнішаючи, робилася Явдошка все хижішою та
хижішою (Панас Мирний, I, 1949, 234); Не перший рік див.
перший; Не по роках — не за віком; Новий рік див.
новий; Пори року див. пора; Цілий рік — протягом
дванадцяти місяців. Навіть на бульварах нікому не
боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут
живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Леся Українка,
V, 1956, 385).
2. Період часу в дванадцять місяців, що рахується
від будь-якого дня. І четвертий рік минає Тихенько,
поволі, І четверту починаю Книжечку в неволі
Мережати (Тарас Шевченко, II, 1963, 235); Ще за рік до арешту
долинули до Тараса Григоровича чутки, що Брюллов
переживає якусь внутрішню кризу, якесь переоцінювання
колишніх естетичних норм (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 298);
Ось уже шістнадцять років держу я цю паличку
[режисерську], а мені на початку кожної моєї картини все
здається, що я нічого не вмію робити (Олександр Довженко, I, 1958,
20); * У порівняннях. [Марія:] Син приїжджає? [Од
арка:] Чекаю з хвилини на хвилину. А день сьогодні як
рік для мене (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 5);
// У сполуч. з
числівником уживається на позначення чийогось віку.
Як повернуло Івасеві на шістнадцятий рік, то він зовсім
покинув іграшки в бої (Панас Мирний, I, 1949, 181); Йому
тільки ще йде дев'ятнадцятий рік. Як виріс Василь за
останнє літо! (Олександр Довженко, I, 1958, 87).
♦ Без року три дні (тиждень): а) дуже мало часу.
Прожив Багіров із своєю веселою молодичкою без року
три дні. Проте і в далеких краях не забував її
(Олесь Гончар, III, 1959, 189); б) зовсім недавно. — А ми ще й досвіду
не мали, Без року тиждень лікарі (Терень Масенко, Сорок.., 1957,
392).
3. тільки мн. Тривалість чийогось життя; вік. З
осклянілих чоловічків невдоволення перекотилося на
драглисту жовтизну білків, на яких теж роки наснували
крихкого, павутиння прожилок (Михайло Стельмах, I, 1962, 330).
♦ Моїх років див. мій.
4. тільки мн. Період, пора в чиєму-небудь житті;
літа. У дитячі любі роки, Коли так душа бажала
Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарський (Леся Українка,
I, 1951, 152); Про нього знали, що він учився колись —
за хлоп'ячих років — мистецтва вироблювати фарфор,
потім потрапив на вулицю (Іван Микитенко, II, 1957, 441); Оксен,
позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками,
пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був
отакий.. веселун, і йому робилося сумно на душі за тими
роками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 87);
// Період, епоха в житті
людства, народу, держави і т. ін., позначені чим-небудь.
Свій творчий шлях Рильський почав у глухі роки
реакції (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 14); Вже пройшли
революції роки. Я в минуле з любов'ю дивлюсь (Володимир Сосюра, I,
1957, 152).
♦ За моїх молодих років див. мій.
5. тільки мн. У сполуч. з порядковим числівником уживається для позначення десятиліття. «Комуна» зветься цей кут і цей парк, тому що тут ще в двадцяті роки справді була комуна демобілізованих червонофлотців (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 220).
6. тільки мн. Час. А роки йдуть.. і все минає... Та не
мина моя любов (Володимир Сосюра, I, 1957, 222); Він, здається, чує,
як дівочі сльози ледь-ледь шелестять по її чорному від
років кожушку (Михайло Стельмах, I, 1962, 123);
// Великий
період, тривалий час Жив він так роки, поки його туга
не звалила — зліг вмирати (Марко Вовчок, I, 1955, 179).
7. у знач. присл, роками. Протягом тривалого періоду, часу; дуже довго. Пливли перед ними [очима] і безслідно зникали маломістечкові доми і все ті ж самі люди, наче потерті меблі у хаті, між якими роками можна ходити, не помічаючи навіть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 282); Фермер хотів з уст рядового бійця.. перевірити правдивість того, що йому роками втовкмачували в голову (Олесь Гончар, III, 1959, 220).