в означеннях
Тлумачення, значення слова «Ряднина»:

РЯДНИ́НА, и, жін.

1. Цупке домоткане полотно з конопляної або лляної пряжі. В кімнаті квіти і стежки з зеленої ряднини (Володимир Сосюра, I, 1957, 118); Тільки почало світати, він зробив з ряднини чорну корогву, рушив з нею по Любячу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 20);
//  Одяг із такої тканини. Ти в мами ходиш в грубій ряднині, а в нас будеш ходити в синім кармазині (Павло Чубинський, V, 1874, 393); Мов одірвалось од гіллі, Одно-однісіньке під тином Сидить собі [хлоп'я] в старій ряднині (Тарас Шевченко, II, 1963, 228).

2. Те саме, що рядно 1. Катря витягла з-під себе другий край ряднини і вкрила нею сина (Панас Мирний, IV, 1955, 298); Батько вимостив сіном Максимового воза. Заслав картатою рядниною (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 11);  * Образно. Минає [Терентій] кучеряві груші, що сумно самотіють у полях, опускається в яруги, що накриваються на ніч м'якою рядниною туману (Михайло Стельмах, I, 1962, 499).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 923.

Коментарі (0)