в означеннях
Тлумачення, значення слова «Розчина»:

РО́ЗЧИНА, розм. РОЩИНА, и, жін. Закваска для тіста. [Мелашка:] Та йдіть-бо дайте борошна, а то розчина збігає (Карпенко-Карий, I, 1960, 239); — Тетерю варили з борошна пополам з пшоном і вчиняли розчиною, як і тісто на хліб (Олекса Стороженко, I, 1957, 266); Кислий дух поту і рощини, як кіт лінивий на печі, міцно заліг у пекарні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 860.

Коментарі (0)