в означеннях
Тлумачення, значення слова «Розетка»:

РОЗЕ́ТКА, и, жін.

1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. В звичайну штепсельну розетку можна ввімкнути лише один електроприлад (Знання та праця, 10, 1967, 31); Професор висмикнув телефонний шнур з розетки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 62).

2. Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін. Лимон нарізують тонкими кружальцями і подають на великій розетці або плоскій вазі (Українські страви, 1957, 285); Столи багатьох киян прикрасив посуд, випущений заводом художнього скла, — кришталеві салатники, розетки, попільнички (Вечірній Київ, 19.I 1963, 1).

3. бот. Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве піднятому над землею. Розмножуються суниці вкоріненими розетками, що утворюються на однорічних пагонах — вусах (Садівництво і ягідництво, 1957, 26); У квітні на лісовій галявині з невеличкого кореневища, де було накопичено вдосталь поживних речовин, з'являється розетка гофрованих листочків з китицею жовтеньких квітів [первоцвіту] (Знання та праця, 4, 1974, 28).

4. спец. Те саме, що розета. На цих плитах [Софійського собору] вирізьблені складні узори з плетива, розеток, хрестів (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 515); У геометричному орнаменті килимів переважають такі елементи, як квадрат, ромб, прямокутник, розетка (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 62).

5. Стрічка, тасьма, шнур, зібрані в пучок у вигляді квітки, яка є прикрасою на одязі, розпізнавальним знаком і т. ін. Сивий дідуган у зеленому мундирі з розеткою підтюпцем підбігає до пана з золотим шитвом і щось шепоче йому на вухо (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 45); Вінки виготовляють і з кольорових стрічок — у вигляді бантів або розеток навколо голови (Збірник українських народних танців, 1957, 93);
//  Оторочка на значку у формі квітки з однаковими пелюстками. Він побачив на грудях у матері металевий значок із червоною розеткою, з маленьким портретом Леніна в овалі (Олесь Донченко, VI, 1957, 111).

6. Скляний, кришталевий, фарфоровий або металевий кружечок з отвором посередині, який охороняє свічник від крапель воску, стеарину і т. ін. Блищали бронзові жирандолі з високими восковими свічками в кришталевих розетках (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 92).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 675.

Коментарі (0)