в означеннях
Тлумачення, значення слова «Рожа»:

РО́ЖА, і, жін.

1. (Malva, L.). Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття. Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в'ються... (Борис Грінченко, II, 1963, 372); Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітками (Андрій Головко, I, 1957, 106); — Гладіолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 168).
 Собача (польова, дика) рожа (Lavatera, L.) — багаторічна невелика рослина перев. з рожевими квітками родини мальвових, яка росте у лісостепових та степових районах. Там, по луках,.. кивала сірими вітами собача рожа і на горохах сиділи, як метелі, біло-рожеві, червоно-сині і жовтогарячі квіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 215); На високій могилі, у головах дівчини, виринула червона галузка з дрібними зеленими листочками й розрослася у корч польової рожі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 172); Знов дика рожа цвіте, жовтіє запилюженими пелюстками — цупка, запорошена, живуча (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 183).

2. розм. Те саме, що роза 1, 2. Серед саду купа пальм, під пальмами кіоск. По обидва боки кіоска, між кущами рож, олеандрів, кипарисів два фонтани (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Квіток тут [в Сан-Ремо] взагалі не жалують, бо на їх тут «не голодні». Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Леся Українка, V, 1956, 385); — Чим твої коси так пахнуть?.. — Квітами? Чи не рожею? Бо в її пелюстках я варила собі кісники (Михайло Стельмах, I, 1962, 144);  * У порівняннях. Стріла Наталю стара хлібом-соллю [хлібом-сіллю]: — Господине моя молодая! Нехай же тебе господь щастить долею й здоров'ям! Щоб була здорова, як вода, а багата, як земля, а хороша, як рожа! (Марко Вовчок, I, 1955, 98).
 Гайова рожа, рідко — шипшина. Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться й червоний китяг ягід горить, як жар, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Марко Вовчок, I, 1955, 100); Панська (повна) рожа — троянда. Од причілка цвів кущ панської рожі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 82);  * У порівняннях. — Ой у мене мила, як червона калина, А така хороша, як повна рожа (Павло Чубинський, V, 1874, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 598.

Коментарі (0)