в означеннях
Тлумачення, значення слова «Рубка»:

РУБКА 1, и, жін. 1. Дія за значенням рубати 1—4, 6 і рубатися 1. Рубку лісу треба провадити тільки взимку (Колгоспник України, 2, 1958, 38); У жилих будівлях зруб завжди робили з лишком, причому лишок нижніх вінців був коротким, рубка першого вінця робилася зовсім без лишку (Дерев'яне зодчество України, 1949, 10); Був Сагайдак молодий, кароокий, Такий, як у думі про нього співали. Походів і рубок зав'южені роки Старі кобзарі у слова свої клали (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 233).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 893.

Коментарі (0)

РУБКА 2, и, жін.

1. На кораблях та суднах — закрите приміщення на верхній палубі (чи вище від неї в надбудові), стіни якого не доходять до бортів. В рубці, що височіла над палубою, біля штурвала стояв старий чоловік (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 382); Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Дмитро Ткач, Гриць.., 1955, 7); Він ночі і дні проводив у штурманській рубці, не довіряючи нікому керма (Натан Рибак, На світанку, 1940, 81).
Бойова рубка — приміщення на військовому кораблі, де зосереджено управління кораблем і його зброєю. [Представник «Стремительного»:] Ми мінами на дно вас пустимо. За мною, товариші! До мінних апаратів! Рубок бойових! (Олександр Корнійчук, I, 1955, 30).

2. Назва різних спеціальних приміщень. Рубка радиста: де були жмуття проводів — одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 239); З передньої рубки виглянув льотчик. Жестом підкликав до себе зв'язківця (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 893.

Коментарі (0)